Сад и огород

Можжевельник лежачий bonin isles

Juniperus procumbens ‘Nana’, Можжевельник лежачий ‘Нана’

Share Google+ Pinterest

Juniperus procumbens ‘Nana’, Можжевельник лежачий ‘Нана’

Вечнозеленое растение Да
Влажность Средние требования к влажн.
Грунт Средние требования к грунту
Для групп Да
Для шпалер Да
Диаметр 1-1.5 м
Хвойные Да
Для условий города Да
Для альпинариев Да
Почвопокровные растения Да
Декоративные плоды и шишки Да
Светолюбивое растение Да
Растения для сухих и бедных почв Да
Растения для кислых грунтов Да
Растения для декоративных контейнеров Да
Для японских садов Да
Общее название Можжевельник лежачий ‘Нана’
Латинська назва Juniperus procumbens ‘Nana’

Що необхідно знати про посадку

Підбір рослин

Тільки на підходящому місці, рослина розкриє усі свої декоративні якості, ефектно зацвіте, дасть рясні плоди чи забарвиться у надзвичайно яскравий колір восени. Якщо є можливість, краще звернутися за допомогою до спецаліста — ландшафтного дизайнера, перевіреної фірми з озеленення. Це допоможе уникнути неприємни сюрпризів і помилок.

При купівлі рослини в магазині інформацію про неї можна отримати у продавця і вивчити примітки, вказані на етикетці.

Вимоги роcлин до сонця

Надзвичайно важливо ознайомитися з вимогами тих рослин, які необхідно посадити.

Потрібно усвідомлювати, що різні сорти одного й того ж виду можуть мати абсолютно різні вимоги. Одна з найважливіших — вимоги до освітленості. Існують світлолюбні рослини, які погано ростуть у холодних тінистих місцях. особливо мінливі умови освітленості біля будівель. Зовсім інакше освітлені та зволожені рослини, що ростуть біля стіни з південного боку, де набагато тепліше і сухіше, ніж з північного боку, де рослини отримують більше волологи, а часто — повну тінь. Найбільш відчувають цю різницю зростаючі безпосередньо на стіні ліани.

Правильний вибір місця для посадки рослин, і навпаки — підбір рослин на заплановане місце — перший і важдивий крок до успішного вирощування.

Вічнозелені рослини

Місце для вічнозелених листяних та хвойних рослин потрібно обирати особливо старанно. Вони потребують теплих, захищених від морозних зимніх вітрів місць, і родючого, непосшливого грунту. Також потрібно мати на увазі, що призакладці саду на відкритій сонячній ділянці, хоча б на першому етапі його реалізації необхідно обмежити посадку цих чутливих рослин. Слід зачекати, поки швидкоростучі і невибагливі рослини не створять тихі і теплі місця. Практично в будь-якому, навіть маленькому, але існуючому вже декілька років саду, можна знайти місце з умовами, що підходять різним рослинам.

Дивимося в майбутнє

Особливо це стосується дерев та експанзивних чагарників. Маленький дуб колись стане могутнім велетом-дубом і буде домінувати над посадженою поруч карликовою ялинкою, хоча в момент купівлі вона була більша за нього.

Висаджуючи рослину необхідно знати як вона буде виглядати за декілька років та десятиліть.

Час посадки

Після того як обрали рослину і місце, наступний крок — посадка. Найчастіше висаджують вирощені в контейнерних розсадниках рослини, які мають добре розвинену кореневу систему. Такі рослини можна висаджувати увесь рік, за винятком часу коли земля підмерзла.

Рослини з голим коренем (чагарники для живоплоту, троянди, плодові чагарники) саджають тільки восени або ранньою весною. Рослини в комах, загорнутих у мішковину, найчастіше крупноміри хвойних і листяних, добре саджати восени. Інколи їм вдається вкоренитися ще до настання зими, і в новий сезон вони входять уже вкорінені, чим уникають небезпеки висохнути у випадку спекотної і сухої весни та літа. Виключенням можуть бути тільки особливо чутливі до морозів рослини і деякі вічнозелен дерева та чагарники. Їх посадку краще перенести на весну через ризик можливого підмерзання.

Прополка

Багатолітні будяки, такі як пирій, кульбаби чи подорожник, конкурують з висадженою рослиною і їх буде важче видалити.

Перед підготовкою грунту для посадки рослин необхідно поблизу видалити з землі будяки

Підготовка місця посадки

Яма для посадки має бути відповідного розміру (фото 1).

Зазвичай яму роблять удвічі більшу, ніж ком рослини.

Верхній шар грунту завжди родючіший, ніж нижні, позбавлені майже всіх мікроелементів, як наприклад, пісок чи глина (фото 2,3).

В залежності від вимог, змішуємо місцевий грунт з компостом чи родючим садовим грунтом.

Якщо грунт бідний і пропускний, суміш, що додаєтья, має бути багатою на гумус і щільнозв’язаною, щоб затримувати воду і поживні речовини. Якщо ж навпаки, грунт тяжкий і утримує вологу, то треба його полегшити додавши пісок. У випадку повністю непроникного глинистого або мулистого, дно посадкової ями слід добре розпушити і змішати з піском чи гравієм. Така дія дозволить хоча б частково відвести воду з посадкової ями, яка інакше перетвориться на горщик без дренажних отворів. Якщо грунт дуже щільний, незайвим буде розпушити також стінки посадкової ями. Для верескових рослин грунт має мати відповідну кислотність (кислий).

Підготовка кореневої системи — рослини в контейнерах

Рослину обережно виймаємо з контейнера так, аби не пошкодити ком і коріння (фото 4).

Успішна посадка і подальше вкорінення рослини до великої міри залежать від якості кому.

Корені зазвичай дуже ніжні, легко ламаютья і рвуться. Не варто рослини витягати з силою з контейнеру за надземну частину. Великі контейнери можна акуратно розрізати, менші — перевернувши, злегка стукнути, тоді рослину буде легше з нього дістати. Якщо корені закручені і утворюють щільний клубок в кінці кому, частину необхідно зрізати секатором, а ті, що залишаться акуратно розправити. Це полегшить проникання коріння в грунт. Трапляється, що рослина в контейнері пересушена, тоді потрібно перед посадкою на декілька хвилин «втопити» ком у воді, аби він добре наволожився. Пересушений ком після посадки погано вбирає навіть рясний полив.

Підготовка кореневої системи — рослини з комом

Необхідно бути уважним, щоб не пошкодити ком при посадці рослини з комом в «баллоті» (загорнутому в мішковину або сітку) (фото 5). В основному це крупномірні дерева та чагарники. Важкі коми необхідно переносити з особливою обережністю, щоб не пошкодити. Сітку або мішковину, що захищає ком, знімати не потрібно.

Энергия сада

Вы здесь

Можжевельник чешуйчатый «Лодери» (Juniperus squamata «Loderi» )

  • Полная фотография
  • Полная фотография

Категория:

Можжевельник чешуйчатый «Лодери» (Juniperus squamata «Loderi» ) был выведен в Англии в первой половине 20-го века сэром Лодери (отсюда и произошло название можжевельника).

Форма кроны и размер: плотный хвойный кустарник конусовидной формы с приподнятыми вверх ветвями. Высота в 10 лет составляет 0,8м, взрослое растение достигает высоты 1,5м и 0,8-1м в диаметре.

Кора: серо-коричневого оттенка.

Хвоя: игольчатая, короткая, сизо-зелёного цвета.

Отношение к свету / инсоляция: можжевевельник Лодери — теплолюбивое растение, хорошо развивается на солнце, выдерживает лёгкую полутень.

Отношение к влаге: засухоустойчив.

Вид почвы / грунта: плодородные, подкисленные почвы

Климатическая зона / зона морозоустойчивости: 5

Кислотность: pH 4,5-5,8 – растение ацидофил (кальцефоб) – предпочитает кислую почву.

Использование вландшафтном дизайне: можжевельник Лодери прекрасно впишется в ландшафт небольших приусадебных участков. Его используют для многих стилей дизайна сада: китайского сада, японского сада, голландского сада, сада в стиле модерн, гравийного сада. Лодери имеет восхитительный вид в рокариях, альпийских горках, альпинариях, саду хвойных растений. Эффектно выглядит можжевельник Лодери растущий сольно посреди зелёного газона и в композициях по соседству с разными хвойными растениями. Фитонциды, выделяемые можжевельниками, губительно действуют на микробы, а эфирные масла стимулируют защитные свойства организма. Можжевельник Лодери может стать эффектным дополнением Вашей домашней коллекции декоративных растений.

Можжевельник китайский Блау

Основные характеристики

Подробная информация

Особенности роста

Можжевельник китайский Блау (лат. Juniperus chinensis) – декоративный вид растений, относящийся к роду Можжевельник семейства Кипарисовые. В юном и молодом возрасте этот необычный кустарник отличается своей незаурядной формой кроны в виде перевернутого конуса, а в более старшем возрасте крона становится колоновидной.

Посадка

Можжевельник китайский Блау часто используется как в одиночных, так и в групповых посадках на газонах, прекрасно смотрится в вересковых и японских каменистых садиках, применяется для декорирования склонов и горок. После посадки семенами первые всходы появляются только спустя 1-3 года. Перед высеванием семена необходимо подвергнуть стратификации.

В течение месяца посадочный материал следует выдерживать при температуре 20-30°С, а в последующие четыре месяца семена хранят при температуре 14-15°С. С наступлением весны семена необходимо очистить от околоплодников, а затем скарифицировать (частично нарушить твердую водонепроницаемую оболочку семян).

Прежде чем приступить к высеванию Juniperus chinensis, в посадочные борозды необходимо добавить немного рыхлой почвы из-под можжевеловых культур для обеспечения распространения микоризы.

Черенки можжевельника рекомендуется высаживать на открытые, солнечные места, ввиду утрачивания декоративных качеств кустарника при постоянном затенении. Растения становятся рыхлыми, хвоя может частично опадать. Необходимое расстояние между саженцами зависит от сорта можжевельника – колонновидные деревья можно высаживать на расстоянии 0,5 м друг от друга, а кустарники с раскидистой кроной нуждаются в большей площади (до 2 м). Глубина посадки Juniperus chinensis обычно составляет 70 см. При посадке рекомендуется к корневому кому подсыпать немного земли, и обеспечить дренаж в случае необходимости (песок и битый кирпич слоем до 15-20 см).

Крупные растения следует высаживать таким образом, чтобы корневая шейка саженца находилась выше краев посадочной ямы на 5-10 см. Наиболее оптимальным вариантом станет приобретение посадочного материала с закрытой корневой системой. Можжевельник китайский с открытыми корнями может быть более прихотливым и требовательным, такие растения можно сажать очень ограниченное время: только в конце апреля — начале мая либо в конце августа – начале сентября, причем обязательно в умеренно влажную погоду. Помимо прочего, в этом случае необходимо обработать открытые корни саженца стимуляторами корнеообразования. Контейнерные саженцы более жизнеспособны, их можно высаживать на постоянное место в течение всего сезона, предварительно пропитав ком земли водой в течение двух часов.

Почва

Кустарники и деревья рода можжевеловых достаточно нетребовательны к к плодородию почвы. Самая распространенная и приемлемая почвенная смесь – торф (2 части), дерновая земля и песок (по одной части). Соотношение может меняться в зависимости от сорта растения. Оптимальная кислотность почвы при посадке можжевельника — от 4,5 до 7 pH.

Можжевельник китайский Блау не сложен в уходе. Растения данного вида достаточно некапризны и просты в выращивании. Единственное, на что иметь в виду – это возможные грибковые заболевания. Также следует оберегать растение от весеннего подгорания хвои.

В целях профилактики с наступлением теплого сезона в почву можно внести 30-40 г/м2 нитроаммофоски. Так как Juniperus chinensis, как и любое растение его вида, плохо переносит сухость воздуха, крону деревьев следует регулярно опрыскивать (1 раз в неделю в вечернее время), а вот частый полив можжевельнику китайскому совершенно ни к чему.

В сезоны сильной засухи деревья и кустарники нужно поливать не чаще одного раза в месяц. После полива околоствольный круг следует слегка взрыхлить и прополоть. На зиму почве будет полезно мульчирование щепой, торфом или опилками. Обрезка и стрижка кроны проводятся в зависимости от места выращивания – в ландшафтных посадках это нужно делать регулярно, в живых же изгородях достаточно просто удалить сухие ветви. Уход за можжевельником китайским колонновидных форм подразумевает в том числе и подвязывание веток в зимний период, для того, чтобы избежать их повреждения во время обильных снегопадов.

В холодный период укрывать необходимо только молодые и юные растения, а взрослые деревья и кустарники достаточно морозоустойчивы. При необходимости приствольный круг можно присыпать торфом или накрыть лапником.

Плоды

Многочисленные шишкоягоды мелкие до 7 мм, округлые, черные с сизым налетом.

Хвоя серо-голубая, чешуйчатая, короткая, у основания ветвей становится игольчатой.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *